Володимир Ткаченко: місія здійсненна

Х-Фактор 7

Після шоу «Х-фактор» Україна зрозуміла, що має дуже
багато справжніх співочих талантів. Одного з них, нашого земляка, —
щирого, талановитого виконавця, фіналіста шоу Володимира Ткаченка
полюбила вся країна. А його палкі шанувальники вважають найкращим
співаком «Х-фактора» саме його.

Володимир Ткаченко зізнається, що жити не може без
сцени. Відсутність музичної освіти не завадила йому стати співаком та
писати проникливі пісні. Володимир вважає, що досконалості немає меж. У
його найближчих планах — участь у новому — вже танцювальному — шоу та
запис дебютного альбому.

Володимире, шоу «Х-фактор» — вагома подія у Вашому житті,
яку Ви точно ніколи не забудете. Що для Вас виявилось найскладнішим та
найпростішим на цьому проекті?

Для мене проект став трампліном. Коли я йшов на кастинг, то розумів:
або зараз, або ніколи. Найважчим було після безсонних ночей і
репетицій, хворим виходити на сцену і співати, ніби нічого не сталося.
Часто нездужав на проекті, через ліки відчував слабкість, а набратися
сил часу не вистачало. Але труднощі роблять нас сильнішими. Я просто
сприймав все так, як було, і йшов до мети. А найлегше, я би навіть
сказав, найприємніше — це спілкування із глядачами як зі сцени, так і
за її лаштунками. Таких добрих, щирих, відданих прихильників ще треба
пошукати. Їх підтримка надихала мене кожного ефіру. Я вдячний всім, хто
вірив у мене.

На проекті Вас продюсував музичний критик Сергій Сосєдов.
Який головний урок винесли зі спілкування з ним?

Сергій Васильович на шоу став для мене наставником. Якщо під час
ефіру він мене хвалив, то за лаштунками казав про помилки, і я
прислухався до його думки. Який урок? Сергій Сосєдов пояснив мені, що
не завжди треба показувати тільки блискучий вокал — потрібно ще й
розкривати душу. Всі й так знають, що співати Володимир Ткаченко вміє.
Тож я намагався більше відкриватися глядачу, показувати свої емоції,
переживати пісню, пропускати її через себе. І став помічати з кожним
ефіром, що глядач мені вірить.

По телебаченню показували, що на «Х-факторі» всі учасники
мали дружні стосунки. Конкуренція не заважала
товаришувати?

Конкуренції не відчувалося, навпаки, ми всі потоваришували за час
проекту. Жили собі на тренувальній базі, як одна сім’я. Один за одного
завжди переживали. Навіть після шоу ми всі підтримуємо стосунки між
собою, зустрічаємося. Буває, ЗМІ намагаються нас розсварити, але ми на
це просто не реагуємо. Я й досі активно спілкуюся з гуртом «Дети
капитана Гранта», Олександром Павликом, Сергієм Семеновим та Олексієм
Кузнєцовим. Впевнений, що ця дружба на багато років.

Україна дуже серйозно поставилася до конкурсу. Шанувальники
учасників вважали за необхідне не тільки вихваляти свого фаворита, але
й поливати брудом решту конкурсантів. З чим пов’язана така бурхлива
реакція?

Я такої позиції шанувальників не розумію. На мою думку, треба
тверезо оцінювати того чи іншого учасника, а не створювати собі кумира.
Всі ми люди і повинні, перш за все, поважати один одного. Адже
найголовніше — відносини між людьми. Добре ставлення і справжніх друзів
не здобудеш завдяки смскам.

До участі на «Х-факторі» Ви дуже успішно співали в дуеті
«Барселона». Чому він розпався?

Не склалося з продюсером. Ми з Галиною Гаврилко гідно представили
Україну на «Новій хвилі» у 2007 році, але подальшого розвитку не було.
Спочатку пішла Галя, а потім і я.

Ви почали співати у 21 рік. В дитинстві батьки віддали Вас
до музичної школи, але чомусь тоді далі справа не пішла. Що ж
сталося?

Все залежить від вчителя. Мені, наприклад, не пощастило. Одного разу
в молодших класах музичної школи викладач вдарила мене лінійкою по
пальцях, коли я щось не те зіграв. Після цього бажання займатися
музикою зникло.

Порадьте, як відкрити в собі талант?

Всі без винятку люди народжуються талановитими. Якщо бачиш, що в
тебе є хист до певної сфери, потрібно розвивати свої вміння. Якщо це
танці — записатися до школи танців, спів — брати уроки вокалу,
малювання — ходити до художньої школи. Просто так ви не відкриєте в
собі талант. Без кропіткої праці, впевненості в собі і великого бажання
це неможливо.

Ви приготували кліп на пісню «Тебя выбираю». Коли ми зможемо
його побачити?

В кінці лютого — на початку березня. В цій пісні я намагався
передати все те, що ми, чоловіки, не завжди можемо вам — жінкам —
сказати вголос. Мені б хотілося, щоб, дивлячись мій кліп, люди згадали
свою історію кохання і посміхнулися, адже тільки любов врятує наш
світ!

Зараз Ви працюєте над своїм першим альбомом. Які пісні до
нього увійдуть? На який час запланована презентація?

Про презентацію поки що говорити не буду. Випуск диску — це праця в
студії, яка може тривати не один місяць і рік. Я маю надію, що альбом
вийде в кінці цього року, максимум на початку наступного. До нього
ввійдуть мої авторські композиції та кавер-версії світових шлягерів,
які вже полюбилися глядачам у моєму виконанні.

Володимире, Ви говорили, що хочете написати гімн людству. Що
це означає? Якою буде головна ідея цієї композиції?

В наш час проблема людства полягає в тому, що ми розучилися
спілкуватися один з одним. Ми самі себе вбиваємо тим негативом, який є
навколо нас. Замовчуємо проблеми, про які треба не просто казати, а
кричати. Я хочу, щоб моя пісня змусила людей звернути увагу на
глобальні проблеми людства. Врятувати наш світ можемо тільки ми самі.
Для цього кожен з нас повинен зробити щось — тоді буде результат. В
цьому і полягає ідея моєї пісні.

Чи плануєте Ви боротися за право представляти Україну на
«Євробаченні» наступного року? Плануєте підкорити Європу?

Маю надію, що українці дадуть мені такий шанс. Я давно про це мрію,
брав участь у трьох національних відборах. Хотілося би показати Європі,
що Україна — це не тільки Ані Лорак, Руслана, Вєрка Сердючка та
Світлана Лобода. Є також достойні співаки і серед чоловіків, наприклад,
Володимир Ткаченко. (Сміється.) Треба довести, що в нашій
країні теж роблять якісну музику, не гіршу за європейську.

У Вас є прихильники за кордоном?

Є люди за кордоном, які слідкують за моєю творчістю. Мені було дуже
приємно, коли телефонували з Канади, Америки, Словаччини, Польщі і
говорили приємні слова підтримки. Я був вражений, коли дізнався, що у
Канаді в онлайні дивилися «Х-фактор» сім’ями та цілими вулицями і
вболівали за мене.

В Україні Ви маєте палку армію прихильників. Кажуть, що
шанувальники зібрали кошти на підтримку Вашої творчості. Це
правда?

Мої прихильники дійсно збирають кошти. Це була їх ініціатива, я її
підтримав. Гроші обов’язково підуть на добру справу. А щодо підтримки
моєї творчості, то з цим питанням я впораюся сам. Запис пісень, зйомки
відеокліпів — це чималі витрати. Але на свою творчість я можу заробити
самостійно.

Як часто зустрічаєтесь з прихильниками? Чи є така можливість
— поспілкуватись з Володимиром Ткаченко наживо?

З прихильниками я спілкуюся на своїх сторінках «ВКонтакте» та
«Одноклассниках». Наживо спілкуюся на концертах. А ще я планую зробити
в столиці грандіозну фан-зустріч, де всі охочі зможуть поговорити зі
мною, сфотографуватися, взяти автограф. Просто хочеться посидіти в
компанії з хорошими людьми. Я дуже радий, що більшість моїх
шанувальників — дорослі і виховані люди. Спілкування з ними приносить
мені задоволення.

В одному з інтерв’ю Ви казали, що Ваше серце вільне. Що може
зацікавити Вас у жінці, а що дратує?

В жінках мене може зацікавити скромність, чистота думки, відчуття
гумору і душа. А от дратувати може дівчина, яка палить, поводить себе
нещиро. Наприклад, спілкується зі мною тільки тому, що я став більш
популярним. Не повірите, але це одразу відчувається. Я люблю жінок,
мрію про щасливу родину та дітей. Але ту, яка може здійснити мою мрію,
поки що не зустрів.
Незабаром глядачі зможуть побачити Вас у новому проекті телеканалу СТБ
— «Танці з зірками». Займалися колись танцями?

Як гадаєте, чи впевнено Ви почуватиметеся на
паркеті?

Займався в дитинстві, коли батьки віддали мене до гуртка. Але мене
вистачило на два чи три уроки. З того часу жодного танцювального руху
не пам’ятаю, тому на проекті все буду починати спочатку. «Танці з
зірками» — це теж сцена, тільки не для вокалістів, а для танцюристів.
Можливо, в перших ефірах мої виступи будуть дещо смішними, тому що я
більше звик співати на сцені. Але я докладу максимум зусиль, щоб
проявити себе у цьому проекті якомога краще. Для мене немає нічого
неможливого. Потанцюємо?

За спеціальністю Ви архітектор. Чи не плануєте колись
працювати за фахом?

Звичайно, я планую працювати за спеціальністю, але поки що не можу
поєднати музику та архітектуру. Зараз я цілком зайнятий в проекті
«Танці з зірками», готую нові пісні, свою програму. Мабуть, з часом
таки побудую за своїм проектом будівлю, і не одну.

Якщо була б можливість подорожувати на машині часу, у яке б
століття вирушили, щоб побачити на власні очі тогочасне
мистецтво?

До Стародавньої Греції або Риму. Було б цікаво спостерігати, як
зароджується світова культура, архітектура, музика, інші види
мистецтва, — все ж пішло звідти. Але в нашому часі мені більше
подобається, тож моя мандрівка була б недовгою: туди — на екскурсію і
назад — у наше ХХІ сторіччя.

Часто буваєте у Дніпропетровську? Чи були у вас концерти у
рідному місті?

Буваю тут не так часто, як хотілося б. Останній раз приїжджав ще
восени минулого року на день народження бабусі. Після свята я пішов на
студію та випадково потрапив на кастинг «Х-фактору», заздалегідь цього
не планував. Виступи в Дніпропетровську були давно. Звичайно, я приїду
сюди з концертом, але коли — не знаю.

Чи є у Вас улюблені місця у Дніпропетровську?

Улюблених місць багато. Я люблю приходити в парк ім. Шевченка,
посидіти на камінчиках біля церкви. Там унікальне місце, я завжди йду
туди, щоб подивитися на воду, помріяти, набратися сил. В
Дніпропетровську відновлююся. Все ж таки рідне місто — де, як не
тут?!

Ви мрієте побувати на Тибеті. Вам близька буддійська
філософія?

Я мрію не тільки побувати на Тибеті, а й об’їздити весь світ.
Взагалі у мене є таке відчуття, що я можу бути корисним не лише в
рідній Україні, але й за її межами. Приваблює буддійська філософія.
Хочу відкривати нові грані свого таланту. Як то кажуть, досконалості
немає меж. Є бажання розкритися духовно, знайти гармонію у житті.

Як відновлюєте сили? У вільний час більше полюбляєте гучні
компанії чи побути на самоті?

Я не прихильник різних тусовок. Можу закритися вдома від усього
світу, відкрити свій ноутбук та пограти у баскетбол. В цей час я
відключаю мозок і відпочиваю. Це буває тоді, коли я наодинці. Люблю
зустрітися з друзями, відпочити в гарній компанії, піти в кіно або
просто посидіти вдома та пограти на гітарі — музика теж мене
заспокоює.

Ви згодні з висловом: «Свобода не має ціни»? Від чого Вам би
хотілося звільнитися в житті?

Іноді мені здається, що я не в силах жити без сцени, — я її
«полонений». Звільнитися від неї не можу і не хочу, тому що приходять
думки: «А як же я без неї жити буду?» Стояти на сцені, дарувати людям
радість та позитивні емоції — моя місія, і відмовлятися від неї я не
збираюсь.

Мова оригіналу