PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
У Йолки «Ногу Свело!» | Х-Фактор
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InhmYWN0b3Iuc3RiLnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

У Йолки «Ногу Свело!»

Х-Фактор

Лідер групи «Ногу Свело!» Максим Покровський приїхав на
віллу до співачки Йолки задля того, щоб допомогти їй обрати фіналістів
«Х-фактора». Що з цього вийшло – дивіться цієї суботи, о 19.00 на
СТБ.

Максе, розкажіть, будь ласка, чим зацікавив вас проект «Х-фактор»? І
чому ви прийняли пропозицію Йолки бути її помічником у такій
відповідальній справі – виборі фіналістів «Х-фактора»?

«Х-фактор» – це велике інтернаціональне шоу. Я досить багато часу
проводжу в Англії, і там «Х-фактор» дуже популярний.

Справа дійсно відповідальна – і це найбільший мінус для мене у
всьому цьому…

Я ненавиджу судити людей!..

Як щиро ви вірите в те, що в такому форматному шоу можна
знайти «неформатний», справжній, самобутній талант?

Взагалі немає проблем! Було б бажання.

Тому що будь-яке форматування, зокрема форматування телевізійного
шоу, – це лише ті рамки, за які виробникові, закупникові не можна
виходити, а глядач бачить якусь схему подачі візуального матеріалу. А
що стосується того наповнення, яке тут може бути, – та все, що
завгодно! Демонструйте тувинський горловий спів, виконуйте «Ой, то не
вечір», рок, поп-жанр (який, як я гадаю, тут превалює)… Все залежить
від того, що люди оберуть.

У чому біда того, що наша естрада (українська, російська)
досить одноманітна? Це проблема виконавця чи публіки?

Я не дуже кваліфікована людина в цьому питанні. Хоча мене багато
років цікавить це питання. Але моя зацікавленість не є синонімом моєї
освіченості, просвітленості на цю тему.

b

h

Як ви визначатимете, що перед вами людина з
ікс-фактором?

Я не знаю, як буду поводитися! Але в цьому разі суб’єктивний фактор
– він присутній. Ну як ми з вами слухаємо музику? От взагалі я не
особливий рок-слухач – я більше люблю електро тощо. Але син у мене
постійно слухає AC/DC. От сідаємо ми з ним у машину – і раптом я чую
пісню «Burning alive». І в мене просто як пішло – те, що називають
«goose bumps» – мурашки шкірою! Розумієте? Як?! Чому я починаю це
любити?! Тому що в мене починається хімічна реакція в організмі! І це
те, заради чого ми живемо! Коли трясуться руки, коли ти немов
підключений до якихось порталів, коли ти чуєш те, що приводить тебе до
стану хімії в організмі!

Я ненавиджу тих працівників радіо, які в усьому світі форматують
музику… Вони вважають, що музика – це фон! Тобто їде клерк на роботу
– музика в машині не повинна його дратувати, він повинен правильно
сприйняти інформацію про зубну пасту… А музика – це те, що приводить
до стану мурашок. Коли тебе проймає…

Загалом, не знаю, як я буду оцінювати хлопців. Сподіваюся на те, що
у мене не найгірший смак…

Хотіли б ви, щоб ваш син брав участь у такому
проекті?

Ні, він у мене зовсім інша людина. Він настільки не артист, і він у
цьому настільки прекрасний… Я його обожнюю!

Бажаю, щоб хто-небудь із учасників спровокував хімію у
вашому організмі.

Для цього їм доведеться зрівнятися з Майклом Олдфілдом!
(британський мультиінструменталіст та композитор – ред.)
(Сміється). Але в них є шанси! Ну побачимо…

Ольга Гудзь